ВійнаНовини Києва

Київська ГЕС – загроза атаки. Якщо прорве греблю на Київській ГЕС

Загроза, яка чекає на нас, якщо росіяни вирішать атакувати греблі гідроелектростанцій. Без паніки зруйнувати дамбу вкрай складно.

У цій невеликій статті ми розглянемо різні версії з приводу того, що станеться, якщо рашисти зможуть вразити дамбу Київського водосховища, різні версії та інформацію, яку ми змогли редакцією знайти. І постараємося описати – що робити, якщо це станеться.

Песимістична версія

Київський еколог Василь Кредо стверджує, що Київська гребель – один із найнебезпечніших об’єктів Землі, оскільки спорудження на 93% є аварійним. Є навіть приблизний сценарій, що відбудеться після руйнування греблі.

За словами еколога, першою загине Оболонь – 4-метрова хвиля накриє її через 3 хвилини після аварії. Ще через 2 хвилини вода дістанеться Троєщини, через 10 – Подолу, через 15 – Русанівки.

Може дістатися й решті території України – майже 30 міст, сотні селищ та сіл будуть підтоплені.

 

Песимістична версія

Умовно можна розбити зони пошкоджень як за ядерного удару — пояснює еколог Максим Сорока

“Усі повинні розуміти, що один кубометр води важить тонну: уявіть собі кількість води у кубі розміром метр на метр – це одна тонна. Греблі утримують величезну масу води, мільйони таких тонн. Згадайте загальний курс фізики за 9 клас. Сила — це маса, помножена на прискорення, і коли ця маса набирає швидкість, ми маємо силу в тисячі кілотонн, і цих сил достатньо, щоб руйнувати бетон. Руйнівні наслідки стають катастрофічними. Говорити про екологічні наслідки ми маємо в останню чергу, проте вони є. Поки що росіянам вистачало розуму не атакувати наші стратегічні гідроспоруди”, – пояснив він.
У першій зоні ураження вода змітає абсолютно все: бетонні споруди, будинки, будь-які укріплення. Вчені називають це“зоною катастрофічного затоплення”, тобто це територія, де можуть загинути люди, тварини, рослини, завдано шкоди об’єктам економіки та навколишньому середовищу.

У другій зоні, так званій “зоні часткового затоплення”, наслідки не менш небезпечні, адже змітаючи все на своєму шляху, вода забруднюється хімічними речовинами з промислових підприємств, змішується зі стічними водами тощо. Епідеміологічні ризики та ризики забруднення водних ресурсів збільшуються у рази.

“Наприклад, вода заливає машини – вона відразу ж промиває її від олії та палива, поширює її всюди, де тече. Коли вода потрапляє в льохи, харчові склади – не важливо, залишилася вона чи пішла, – підвищується вологість, починається процес гниття, поширення грибків”, – пояснює еколог Максим Сорока.

За його словами, це і є поняття “відстроченої” екологічної шкоди.

“Збитки вже є – все. Просто його наслідки трохи будуть пізніше. Ось так”, – констатує він.

На річці Дніпро ми маємо шість водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське.

“Ріки Дніпро не існує – це каскад водоймищ, величезних, і кожен з них – величезна прихована ядерна бомба, якщо судити з впливу на навколишнє середовище та руйнівні наслідки. Розрив будь-якої дамби на Дніпрі – це багатомільйонні смерті протягом 5-6 годин”, — каже Максим Сорока.

У своїх останніх дослідженнях цього року доктор наук з державного управління та доцент Зелінський змоделював можливі наслідки вибухів гребель водосховищ України.

Наприклад, якщо буде зруйновано Київська ГЕС, гребель якої містить 3,7 мільйона тонн води, буде затоплено понад тисячу квадратних кілометрів площі. Тобто це повністю вся територія Києва та ще 50 населених пунктів поблизу — і це лише зона катастрофічного затоплення. Під час руйнування Канівської ГЕС  під водою опиняться Черкаси та ще 66 сіл та невеликих міст.

У Херсонській області (Каховська ГЕС) у разі аварії на ГЕС повністю покриті товщою водою будуть 18 населених пунктів, ще 25 будуть затоплені частково.

П’ять міст (Кам’янське, Дніпро, Новомосковськ, Марганець і Нікополь) і понад 40 населених пунктів можуть бути затоплені у разі прориву дамби на кам’янському водосховищі — у разі такої аварії з територій доведеться евакуювати понад півмільйона людей. При руйнуванні Кременчуцької ГЕС затопить близько 1200 квадратних кілометрів у Полтавській області, де проживає ще чверть мільйона українців.

Рекомендуем посмотреть:  Звуки війни

Не меншими будуть наслідки у разі знищення гребель та інших водосховищ.

Оптимістична версія. Без паніки — зруйнувати дамбу вкрай складно

В Укргідроенерго запевнили, що Київська ГЕС знаходиться у належному технічному стані, а можливий ракетний удар по споруді не матиме катастрофічних наслідків.

Про це повідомляє прес-служба ПрАТ Укргідроенерго.

У компанії наголошують, що прорив дамби через попадання ворожої ракети – малоймовірний. А якщо щось подібне станеться, то катастрофічних наслідків не буде.

— Щодо можливих сценаріїв ракетного обстрілу російськими військами греблі Київського гідровузла, критичної загрози для населення не прогнозується. Зруйнувати чи суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди поразкою ракетою не так просто, – розповіли в Укргідроенерго.

Якщо ж ракетний удар пошкодить металеві затвори греблі, тоді може відбуватися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища. Це призведе до короткочасного підтоплення деяких територій у нижньому б’єфі гідровузла.

В Укргідроенерго наголошують, що зони підтоплення будуть незначними та відомі рятувальникам ДСНС та місцевим органам влади. У разі виникнення такої ситуації місцеве населення попередить заздалегідь.

Гідротехнічні споруди Київської ГЕС оснащені автоматизованою системою, яка забезпечує цілодобовий моніторинг основних показників стану споруд.

— Тому Укргідроенерго розглядає поширення необґрунтованих оцінок катастрофічних наслідків можливого прориву греблі Київської ГЕС як сумнівну, недоречну, а іноді й шкідливу діяльність, спрямовану на ескалацію паніки, — зазначили у компанії.

“Захисні споруди, греблі здебільшого проектувалися в період “Холодної війни”, і інженери закладали різні сценарії розвитку подій, у тому числі і ракетно-бомбові удари, і падіння літака на спорудження тощо”, – заспокоює Максим Сорока.

Доктор географічних наук, професор Віктор Вишневський рекомендує не піддаватися паніці, а вірити науці. Вчений нагадує, що рівень води у Київському водосховищі – 103 метри над рівнем моря.

– Перепад висоти між водосховищем та Дніпром становить 11,5 метра. Навіть якщо уявити, що все впаде раптово, то частина води прийме в себе гирло Десни, на шляху потоку встане острів Великий. Спрямувавши Дніпром у Канівське водосховище, хвиля спадатиме з кожним метром.

А понад 90% території столиці знаходиться на значно вищих позначках – зазвичай 130-160 метрів. Нижче 103 метри – лише Поділ та Оболонь.

Однак і цим районам у разі прориву греблі не загрожуватиме масштабне затоплення.

Київська ГЕС має три ступені захисту. Це бетонна дамба, водовідвідний канал, куди йде вода, яка просочується через фільтраційні канали, і земляна дамба.

Бетонна частина захисних споруд була побудована з урахуванням можливого землетрусу силою 7 балів.

А понад 400 датчиків фіксують усі зміни, щоб заздалегідь попередити техногенну аварію. Інженери кажуть, що Київська ГЕС може впасти лише у разі прямого влучення атомної бомби або метеорита діаметром 100 метрів.

Сама гребля та станція були спроектовані за часів “холодної війни”, коли влада не виключала війни з умовним Заходом. Тоді всі стратегічно важливі об’єкти будували з урахуванням прямих атак ворога.

Фахівці запевняють, що ресурс “виживання” для станції був надвисоким. Більше того, за весь час існування Київського водосховища тут не було зафіксовано жодного загрозливого для Києва та інших міст України інциденту.

Порядок дій при підриві Київської ГЕС

В органах місцевого самоврядування є підготовлені плани щодо таких подій.

Ось чому головна рада на такі випадки — слідувати вказівкам органів місцевого самоврядування та влади. Звичайно, в мережі можна знайти чимало інструкцій для посадових осіб та рятувальних служб на випадок руйнування ГЕС, проте існує також і чіткий алгоритм дій з враховуючи різні фактори, зокрема, ступенів ушкодження, які самостійно визначити ви не зможете.

Рекомендуем посмотреть:  Як вижити в місті в умовах бойових дій

У разі надзвичайної ситуації на греблі допоможе наступний порядок дій:

  1. Купуйте радіо на батарейках і самі батареї. Зробити це потрібно заздалегідь. У разі пошкодження ГЕС струму не буде, тому навіть якщо у вас заряджений телефон, він нічим вам не допоможе, оскільки не працюватиме мобільний зв’язок. Однак радіостанції працюватимуть.
  2. Знайдіть хвилю органу місцевого самоврядування або військово-цивільної адміністрації. Уважно слухайте вказівки та дотримуйтесь порядку дій, які вони надаватимуть.
  3. Якщо ви знаходитесь вдома, підготуйтеся до евакуації: зберіть документи та речі, воду.
  4. Надайте допомогу людям похилого віку та людям з інвалідністю.
  5. Не залишайте свійських тварин. Якщо у вас є велика худоба, відкрийте хлів — дайте тваринам евакуюватися самостійно.
  6. Якщо ви вже опинилися у воді, намагайтеся не ковтати її та уникайте потрапляння в дихальні шляхи. Знайдіть поблизу предмет, яким можна скористатися для допомоги, наприклад, який допоможе триматися на плаву. Спробуйте піднятися якомога вище і чекайте на допомогу.

Як уже зрозуміло, найбільшою небезпекою руйнування дамб є повені, що призводять до:

  • руйнування будинків та будівель, мостів;
  • розмиву залізниць та автомобільних доріг;
  • аварій на інженерних мережах;
  • зсувів та обвалів.

Враховуючи численні поразки рашистів на фронті, влада України не виключає, що ворог і далі намагатиметься цілити об’єктами критичної інфраструктури, зокрема, і дамбами. Рекомендації населенню у разі загрози повені публікує КГГА.

Що робити у разі загрози повені:

  • уважно слухайте інформацію та інструкції, не користуйтеся телефоном без необхідності вільного зв’язку з вами;
  • зберігайте спокій, попередьте сусідів, надавайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
  • дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації;
  • підготуйте документи, одяг, необхідні речі, запас продуктів на кілька днів, медикаменти. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті;
  • від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ;
  • перенесіть цінніші речі та продукти на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

Що робити при раптовому затопленні під час повені:

  • зберігайте спокій, уникайте паніки;
  • зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
  • допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
  • перед виходом з дому вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубках. Закрийте вікна та двері, якщо є час – закрийте вікна та двері першого поверху дошками чи щитами;
  • Підніміться на верхні поверхи. Якщо одноповерховий будинок – займіть верхні приміщення;
  • до прибуття допомоги залишайтеся на верхніх поверхах, дахах, деревах або інших підвищеннях, сигналізуйте рятувальникам, щоб вони могли швидко знайти вас;
  • перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм допомогу;
  • потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг та взуття, знайдіть поблизу предмети, завдяки яким можна залишитися на плаву;
  • не переповнюйте катери, човни, плоти тощо.

Що робити після повені:

    • переконайтеся, що ваше житло не отримало внаслідок повені жодних пошкоджень і не загрожує обвалом, відсутні провали в будинку та навколо нього, не розбиті шибки та немає небезпечних уламків та сміття;
    • не користуйтеся електромережею до повного осушення будинку;
    • обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з підтоплених джерел водопостачання;
    • просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду та домашніх речей та прилеглої до будинку території;
    • осушіть затоплені підвальні приміщення поетапно, з розрахунку 1/3 обсягу води на добу;
    • електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;
    • заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені, навіть консервацію;
    • все затоплене майно підлягає дезінфекції;
    • дізнайтеся в місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

Источник, Источник, Источник

Хеш теги
Показати статті

Рекомендуємо:

Leave a Reply

Close