Економіка

«Ukraine Facility»: стали відомі кроки, завдяки яким Україна отримає €50 млрд від ЄС

«Ukraine Facility»: стали відомі кроки, завдяки яким Україна отримає €50 млрд від ЄС

«Ukraine Facility»: стали відомі кроки, завдяки яким Україна отримає €50 млрд від ЄС

22.03.2024 11:15

Укрінформ

Підтримка в межах програми «Ukraine Facility» допоможе досягти довоєнного рівня ВВП вже до 2028 року

Міністерство економіки напередодні оприлюднило текст Плану для реалізації програми «Ukraine Facility» Європейського Союзу. Документом передбачено понад 150 індикаторів – структурних реформ, законодавчих та нормативних актів, макропоказників,  – виконання яких дасть змогу нашій країні отримати упродовж 2024–2027 років 50 млрд євро допомоги від ЄС (зокрема, понад 38 млрд євро прямої підтримки держбюджету). План ще не остаточний. Це, так би мовити, бачення української сторони, яке мають офіційно погодити у Брюсселі. Втім, експерти не прогнозують суттєвих змін у кінцевому варіанті домовленостей, адже документ формував уряд України за участі міжнародних експертів та за тісного сприяння й консультаційної підтримки європейських партнерів.

Тож які реформи на нас чекають і чи легко буде Україні впоратися із взятими зобов’язаннями заради життєво необхідного фінансового ресурсу?

«Ukraine Facility»: стали відомі кроки, завдяки яким Україна отримає €50 млрд від ЄС
Фото: radiosvoboda

ПЕРШЕ СЕРЙОЗНЕ ВИПРОБУВАННЯ: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ БЕБ

Загалом покроковий план «Ukraine Facility» стосується 15 магістральних напрямів. Найбільше змін планується в енергетичному секторі, у галузі людського капіталу (освіта, медицина, соціальний захист, інклюзія, реабілітація й адаптація ветеранів), у судовій системі (зокрема, й у органах прокуратури), боротьбі з корупцією, в агросекторі, системі управління державними фінансами, а також на шляху до формування в країні сприятливого бізнес-середовища.

Визначено п'ять секторів, які мають найбільший потенціал для прискорення економічного зростання. Це енергетика, сільське господарство, транспорт, критична сировина (включно з розвитком переробної промисловості) та IT-галузь. Окрема увага приділяється управлінню державними компаніями: підприємства, які не працюють, скоро закриють або приватизують. Вже незабаром планують скоротити й частку держави у банківській системі.

Акцент – на прискоренні післявоєнного економічного зростання та інтеграції України в європейські ринки, зокрема в енергетичний ринок ЄС. План містить, приміром, дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії. Водночас влада зобов’язується як належить захистити вразливі категорії споживачів. Передбачені й поетапне відновлення транспортного сектору, який суттєво постраждав від війни, та долучення України до розвитку транс’європейських транспортних мереж. Зрозуміло, виконання цих завдань багато в чому залежатиме від ситуації на фронті та від залагодження деструктивних процесів, які останнім часом активізувалися поблизу західних кордонів нашої країни. Це ж стосується й інтеграції України у глобальні ланцюжки формування доданої вартості та пошуку «спеціалізації» нашої країни на європейських ринках.

Приблизно чверть усіх завдань  маємо виконати вже цього року. Мова про 36 індикаторів, деякі з яких уже виконано: унормовано питання корпоративного управління держпідприємствами, затверджено Нацстратегію доходів і План протидії ризикам щодо відмивання доходів, маємо й план цифровізації Держмитслужби.  

Зважаючи на суспільний резонанс, одним з головних цьогорічних випробувань для українських можновладців стане перезавантаження Бюро економічної безпеки. Оновити  законодавство, згідно з планом, парламент має вже до кінця другого кварталу. Прикметно, що, визначаючи це завдання, уряд погодився з пропозиціями авторів альтернативних законопроєктів про обовʼязкову переатестацію всіх працівників БЕБ, а не перенесення цієї процедури на невизначений термін, та про вирішальний голос міжнародних представників у конкурсній комісії з обрання нового директора бюро.

Перезавантаження Бюро економічної безпеки – одна з ключових реформ, передбачених розділом 8 Плану «Бізнес-середовище». В ньому наголошується, що реформа враховуватиме пропозиції громадських організацій «в частині ухвалення законодавства щодо перезавантаження БЕБ у результаті проведення прозорих конкурсів з вирішальним голосом міжнародних експертів, а також переатестації всіх кадрів».

Рекомендуем посмотреть:  Ремонтні бригади відновили надійність енергоживлення ЗАЕС - Укренерго

Реформа також сприятиме усуненню конкуренції в юрисдикції БЕБ з боку інших органів досудового розслідування. Укрінформ писав про цю проблему раніше.  Т.в.о. директора БЕБ Андрій Пащук визнав, що багато підслідних бюро справ нині розслідуються іншими правоохоронними органами. І цю проблему потрібно нарешті розв’язати. Тож БЕБ після перезавантаження зосередиться на найбільших економічних злочинах, а його аналітичний потенціал має зрости. «Посилення ефективності роботи БЕБ має вирішальне значення для поліпшення боротьби з економічною злочинністю. Також це забезпечить ліпшу координацію та співпрацю з аналогічними агенціями держав-членів ЄС та інших країн», – йдеться у плані на виконання «Ukraine Facility».

«Ukraine Facility»: стали відомі кроки, завдяки яким Україна отримає €50 млрд від ЄС

БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ, КЛІМАТ ТА ЕНЕРГЕТИКА

Поміж важливих цьогорічних завдань, які доведеться виконувати вже у другому півріччі, – повернення до середньострокового бюджетного планування, забезпечення незалежності НКРЕКП та цифровізація ДПС.

Верховна Рада має ухвалити принаймні сім важливих законодавчих актів на виконання плану. Окрім оновлення законодавства про БЕБ, йдеться також про закон про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (кінцевий термін – третій квартал 2024 року), законопроєкти про державний аграрний реєстр, про вдосконалення режиму банкрутства, зміни до Закону «Про правотворчу діяльність» для забезпечення незалежності НКРЕКП, внесення змін до загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року.

Спільне для парламенту й Кабінету Міністрів завдання – формування стимулів для відновлювальної енергетики, які відповідатимуть вимогам ЄС.

Сім цьогорічних індикаторів – сфера відповідальності Міністерства економіки України. Пріоритетне завдання – розроблення та затвердження Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату. Також поміж завдань на 2024 рік – затвердження політики держвласності згідно з принципами ОЕСР і стандартами ЕСУ; оновлення та впровадження Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності; підтримка створення індустріальних парків як інструменту залучення інвестицій на деокуповані території; відновлення заходів ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, зокрема перевірок безпечності продукції; затвердження Стратегії з протимінної діяльності на період до 2033 року.

Один із важливих пунктів уже виконано. Мова про нещодавнє ухвалення закону про корпоративне управління держпідприємствами, який враховує рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку.

Поміж подальших кроків – ухвалення законодавства про  дерегуляцію і спрощення умов ведення бізнесу, зокрема цифровізацію дозвільних процедур, та приведення державних закупівель у відповідність до «acquis» ЄС, інтеграція «Prozorro» із системою «DREAM», розмежування регулювання закупівель, що не пов'язані з військовими потребами у сфері безпеки та оборони.

ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЗРОСТАННЯ ВВП У ПОВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ

Зрозуміло, що відновлення та економічне зростання України потребуватиме значних державних та приватних інвестицій.

Автори плану розраховують, що, залежно від сценарію, повоєнне відновлення сприятиме додатковому вливанню в нашу економіку від 97 до 176 млрд євро капітальних інвестицій.

«У найліпшому разі, щорічні капітальні інвестиції, пов'язані з відновленням, приблизно дорівнюватимуть середнім капітальним інвестиціям за останні десять років. Це призведе до формування додаткової доданої вартості в розмірі від 27,5 до 49,5 млрд євро. Найбільшими бенефіціарами стануть будівництво, виробництво та торгівля», – йдеться у Плані  для реалізації програми «Ukraine Facility».

За розрахунками авторів документа, лише завдяки цьому можна забезпечити щорічне зростання національного ВВП на 1,8–3% протягом наступних десяти років.

Як зазначається, сума прямих збитків України за два роки війни перевищила 138 млрд євро. Загальні потреби в коштах для  реконструкції та відновлення оцінюють у понад 440,5 млрд євро.

У межах плану уряд, зокрема, зобов’язався уніфікувати законодавчу та нормативну базу, яка регулюватиме всі процеси, пов’язані з відновленням за принципом «краще, ніж було», зосібна, й контроль за ефективністю використання залучених коштів держави, міжнародних донорів та приватних інвесторів. Конкретно йдеться про оновлення Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки та планів заходів з її реалізації, низки секторальних стратегій.

Рекомендуем посмотреть:  На УЕБ торік реалізували майже 60 мільйонів МВт-год електроенергії та 1,3 мільярда кубометрів газу

Також на регіональному та місцевому рівнях мають затвердити регіональні стратегії розвитку та програми комплексного відновлення областей, стратегії розвитку громад, комплексні плани просторового розвитку територій та плани відновлення ОТГ.

Стосовно контролю  за використанням залученого  ресурсу уряд, як зазначається, вже розпочав перегляд процедур управління державними інвестиціями. Нам обіцяють, що всі процеси відновлення, реконструкції та модернізації будуть прозорими та підзвітними. Для цього удосконалюватимуть чинну систему публічних закупівель, очищуючи її від ґанджів та проблем. Використання системи «Prozorro» стане обов’язковим для всіх публічних закупівель, а законодавство у сфері таких закупівель приведуть у відповідність до директив Європейського Союзу.

Як про важливий крок на шляху до прозорості йдеться про створення в нашій країні Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України. На лютий у реєстрі вже міститься перевірена інформація про понад 290 тисяч пошкоджених та зруйнованих об’єктів.

Далі сформують Єдиний портфель проєктів, який міститиме значущі державні інвестпроєкти. Він і слугуватиме основою для фінансування. «Щонайменше 20% безповоротної фінансової підтримки в межах Компонента I «Ukraine Facility» спрямують на потреби відновлення, реконструкції та модернізації органів місцевого самоврядування в Україні», – йдеться у документі.

Пріоритет – підтримка бізнесу в регіонах, які постраждали від війни, а також підтримка МСБ, зокрема малого бізнесу, яким володіють жінки, переміщені особи та ветерани. Конкретні кроки та програми у цьому Україні ще належить розробити.

«Ukraine Facility»: стали відомі кроки, завдяки яким Україна отримає €50 млрд від ЄС

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ: ВВП-2023 – НА 40% БІЛЬШИЙ, НІЖ У 2021 РОЦІ

В уряді розраховують, що, за умови успішної імплементації плану, завершення бойових дій та постійної підтримки з боку інших (окрім ЄС) міжнародних донорів, упродовж наступних десяти років економіка України демонструватиме високі темпи зростання. За оптимістичним сценарієм, до 2028 року реальний ВВП повернеться до рівня довоєнного 2021 року, а до 2033-го завдяки структурному впливу реформ та внеску інвестицій економіка може зрости на 40% порівняно з 2021-им.

Проте це можливо лише за умови припинення втрати людського капіталу,  зокрема створення умов для повернення внутрішньо переміщених осіб та осіб, які тепер живуть за кордоном. І це, на думку експертів, – одне з найважливіших завдань з одним із найменш прогнозованих результатів. Річ у тім, що чим довше триватиме війна, тим менша ймовірність, що наші співвітчизники вирішать повертатися.

На короткому кроці ефект затвердження програми «Ukraine Facility» ми вже відчуваємо. Напередодні Україна отримала від європейських партнерів перший транш у межах програми –  4,5 млрд євро. Як очікується,  у квітні надійдуть іще 1,5 млрд євро. Умови для отримання цих коштів Україна фактично вже виконала. Надалі ж ритмічність надходження траншів залежатиме від досягнення визначених у плані індикаторів. Цьогоріч їх, нагадаємо, 36.

А потреба у фінансуванні видатків державного бюджету на 2024 рік, як відомо, становить майже 36 млрд євро, із середньомісячним дефіцитом у 3 млрд євро. Звісно, домовленості про інструмент «Ukraine Facility» значно полегшують пошук необхідного для України ресурсу. Але, на жаль, повністю проблеми не розв’язують. Тому так важливо далі шукати порозуміння й з іншими міжнародними партнерами.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Pixabay

Джерело

Показати статті

Рекомендуємо:

Leave a Reply

Close