Економіка
Весняний курс гривні: помірна девальвація без надмірних стрибків
Весняний курс гривні: помірна девальвація без надмірних стрибків
13.03.2026 10:13
Укрінформ
Можливе також ситуативне укріплення національної валюти, особливо проти євро, яке на світових ринках нині слабшає
Черговий історичний максимум для долара на валютному ринку. Офіційний курс Національного банку на пʼятницю, 13 березня, – 44,16 грн/$. Утім, жодних підстав для паніки, на думку фінансових аналітиків, немає. Національний банк тримає ситуацію під контролем, суттєвого перевищення попиту над пропозицією на ринку не спостерігається. Коливання відбуваються як в один, так і в інший бік, про що свідчить, приміром, зниження на початку березня, коли курс долара становив 43,10 грн/$. Така сама тенденція: помірна девальвація з періодичними відкатами й ситуативним посиленням гривні, як очікується, збережеться і в середньостроковій перспективі. Аналізуємо експертні прогнози.
ГРИВНЯ ПІД ТИСКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЧИННИКІВ
Історичні рекорди курсу долара в Україні цьогоріч стали майже буденністю. Починаючи із січня, вони оновлювалися понад десять разів. Були й доволі болісні для гривні стрибки – як-от на початку січня, коли «зелений» за кілька днів «набрав» більш ніж 60 копійок, і тепер: з початку місяця долар офіційно подорожчав із 43,1 до майже 44,16 грн. А на міжбанківському валютному ринку котирування піднімалися навіть до показника 44,25.
Але загалом девальвація української національної валюти доволі плавна: долар дорожчає в середньому на кілька копійок за тиждень. До того ж подорожчання не лінійне: час від часу гривня посилюється, що свідчить про контрольованість ситуації. Національний банк має значні резерви для інтервенцій на міжбанку в разі загроз надмірних коливань. Хоча за лютий, треба визнати, міжнародні резерви України помітно скоротилися, відкотившись від (теж історичної) позначки у $57,7 млрд до $54,8 млрд.
Отже, за два з половиною місяці 2026-го офіційний курс зріс із 42,35 до 44,16 – на понад 1,8 грн.
За цей час кілька разів оновлювався й курсовий максимум євро. Але тут не все однозначно: часто на тлі послаблення проти американської валюти гривня доволі успішно відвойовувала позиції в парі з європейською. Поточний офіційний курс євро – 50,95 грн. Тоді як історичний максимум було зафіксовано 19 лютого – 51,26 грн/€. Початковий курс року, нагадаємо, був 49,79 грн/€.
Як-то кажуть, неозброєним оком помітно, що темпи посилення євро в Україні поступаються темпам зростання долара. Це пояснюється глобальними тенденціями – долар останнім часом зміцнив позиції в парі з євро та й із кошиком світових валют через відомі геополітичні події навколо Ірану та консервативну політику Федеральної резервної системи США.
Як буде далі, зрозуміємо уже на початку наступного тижня: 17–18 березня ФРС оголосить про нові ключові ставки. За деякими прогнозами, потреба в їх зниженні вже давно назріла. Якщо таке станеться, євро знову піде угору. Хоча шанси на збереження ставок на нинішньому рівні (3,5–3,75%) також доволі значні. Передовсім з огляду на загрози нафтової кризи. А 19 березня зі своїми базовими ставками визначатиметься і Європейський центробанк.
Це важливо для України через те, що безпосередньо вплине на внутрішній курс євро, який Національний банк визначає на підставі формули, що залежить від співвідношень у парах гривня / долар та долар / євро. Та й левова частка міжнародної допомоги, яку тепер отримує наша країна, надходить в євро.
Водночас вплив внутрішніх чинників, які значною мірою зумовлювали курсову ситуацію в Україні до повномасштабної війни, залишається мінімальним. Хоча, звісно, і вони мають значення.
Одна з тенденцій – зниження попиту на євро та постійне збереження інтересу до долара. Це більше стосується готівкового курсу, аніж офіційного чи міжбанківського. Як результат, різниця між курсами купівлі та продажу європейської валюти в банках й обмінниках скорочується.
На міжбанк же вже кілька місяців тиснуть значні потреби в імпорті обладнання для ремонтів енергетичної інфраструктури, для закупівель якого, зрозуміло, потрібна валюта. Очікується, що такий тиск збережеться і в середньостроковій та довгостроковій перспективі – з огляду на (сподіваємося) інтенсифікацію робіт з відновлення у міжсезоння.
Власне, негативний курсовий вплив має й сама критична ситуація в енергетиці. Як і сповільнене зростання економіки, криза на ринку праці, а також імовірність нового пришвидшення інфляції, спровокованого здебільшого бурхливими подіями на світових енергетичних ринках. Проти міцної гривні грає й недовиконання державного бюджету в перші два місяці через недобір внутрішнього ПДВ.
Натомість ситуативно послаблює тиск на міжбанківський валютний ринок початок весняної посівної кампанії. Аграрії активно розпродують валюту для придбання пально-мастильних матеріалів, добрив, розрахунків з людьми та інших поточних витрат. Але триватиме це, зрозуміло, недовго.
Невизначеною залишається й ситуація з надходженням експортної виручки. Адже один із неприємних наслідків нинішньої ескалації на Близькому Сході – часткове обмеження українського експорту. Це може вплинути на міжбанк у наступні тижні та місяці.
Але поки що середньодобовий попит на валюту навіть скромно знизився на 0,5% – приблизно до $362 млн. Пропозиція натомість зросла – аж на 9%, до $282 млн. Отже, загальний дефіцит валюти на міжбанку скоротився аж на 24% – до $81 млн. Тобто потреба у валютних інтервенціях НБУ порівняно з витратним лютим зменшилася. І, за даними регулятора, на початку березня обсяги продажу валюти з міжнародних резервів справді скоротилися. Отже, поточна ситуація для гривні, попри її відчутне падіння, помірковано сприятлива.
Чого не скажеш про готівковий ринок. Паніки там, на щастя, немає, але попит на валюту стрімко росте. За тиждень населення й бізнес купують в середньому трохи більше ніж $100 млн, а продають лише трохи більше як $60 млн. Одне з пояснень – підвищені інфляційні очікування на тлі подорожчання пального. У принципі, перевищення попиту над пропозицією на $40–50 млн для українського ринку не критичне. Але й оптимізму це не додає, адже рано чи пізно може суттєво вплинути й на попит на міжбанку – у результаті діяльності банківських установ, які скуповують валюту для потреб клієнтів.
ЯК ВПЛИНУВ НА ВАЛЮТНИЙ РИНОК «ГОП-СТОП» В УГОРЩИНІ
Загалом фундаментальних причин для стрімкого знецінення гривні в найближчій перспективі експерти не бачать – принаймні доки зберігається надія на мирні домовленості. Початок березня справді видався дуже нервовим. На відміну від попередніх років (за деякими винятками), коли після посилення девальваційних процесів у січні – на початку лютого гривня відвойовувала позиції, а часто навіть зміцнювалася. Цьогоріч ситуація, можна сказати, атипова. Через вказані вище ризики й катаклізми.
Останніми днями певної нервовості додав і демарш із вилученням угорською владою валютних цінностей з українських інкасаторських автомобілів. Але на курсову ситуацію в країні це не вплинуло. І, як очікується, не вплине.
Національний банк
«Українські банки мають достатній запас готівкової валюти, про що свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівкою. Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівки з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини», – запевняють у Національному банку.
Наприкінці минулого тижня регулятор ухвалив превентивне рішення про здійснення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас. Зокрема, напередодні НБУ підкріпив банківські каси валютою на $40 млн та 34 млн євро. Водночас попит на такі операції залишається помірним. Отже, у банків достатньо запасу готівкової валюти. Паніки чи аномального попиту на ринку немає.
«Обсяги готівкової валюти достатні, а ситуація з готівкою – стабільна. Залишки валюти в касах банків у багато разів перевищують середньомісячний чистий попит на готівкову валюту у 2025–2026 роках. НБУ за потреби здійснює операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Отже, дефіциту іноземної валюти на готівковому ринку очікувати не варто», – прокоментувала пресслужба Нацбанку у відповідь на запит Укрінформу.
Зазначається, що Національний банк України під час здійснення таких операцій оголошує їхній обсяг із певним запасом, щоб у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. Загальний обсяг поданих заявок на такий обмін протягом 9–11 березня був суттєво нижчим за пропозицію НБУ. «Національний банк готовий і надалі підтримувати банки для забезпечення їхніх кас готівковою іноземною валютою. Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи в готівковій валютній ліквідності», – запевнили у пресслужбі.
У регуляторі нагадали, що до початку повномасштабного вторгнення готівкову валюту завозили в Україну передусім літаками. Після російського нападу – наземними шляхами. Водночас деталі щодо маршрутів транспортування валютних цінностей, як наголошується, є інформацією з обмеженим доступом.
«Зауважимо, що Національний банк України мав комунікацію з усіма банками, які здійснюють транскордонне перевезення цінностей, і рекомендував їм опрацювати альтернативні логістичні маршрути, що унеможливлюють проїзд територіями країн, де є ризики блокування перевезень», – йдеться у повідомленні.
Отже, жодного впливу недружніх дій Угорщини на український валютний ринок немає. За потреби Національний банк готовий до нових операцій з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Основні банки, які завозять валютний «кеш» в Україну, за потреби оперативно коригуватимуть свої логістичні маршрути, щоб оминути Угорщину.
ЕКСПЕРТНІ ПРОГНОЗИ ТА РОЗРАХУНКИ: «ДОЛАРОМ ПО 50» НІХТО НЕ ЛЯКАЄ
Якщо до літа українська валюта, згідно з очікуваннями аналітиків, не має девальвувати нижче ніж 44,5–44,6 грн/$, то ближче до осені досягнення показника в 45+ усе ж цілком реальне. А дехто навіть попереджає, що курс може бути й вищим.
Усе залежатиме від інтенсивності бойових дій, перспектив досягнення мирної угоди та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Проблеми з останньою можуть виникнути, якщо європейським партнерам, попри обіцянки, не вдасться переконати Угорщину, яка блокує остаточне затвердження програми фінансування нашої країни на 90 млрд євро у 2026−2027 роках, і Словаччину, яка шантажує можливістю блокування. Або ж неможливістю знайти обхідні шляхи такого блокування.
Андрій Шевчишин
На короткому кроці, за прогнозами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, на міжбанку збережеться коридор на рівні 43,5−44,25 грн/$, на готівковому ринкові – 43,90−44,60 грн/$.
Фінансовий аналітик Олексій Козирєв прогнозує, що курс купівлі та продажу готівкового долара найближчим часом перебуватиме в межах трохи ширшого коридору – від 43,10 до 44,25 грн, а в обмінниках фінкомпаній – від 43,15 до 44,20 грн.
Курс євро, як і раніше, більшою мірою залежатиме від «розбірок» європейської валюти з американською на глобальному ринкові. Якщо в середньостроковій перспективі, на думку більшості аналітиків, ситуація буде більш сприятливою для долара, то загалом за підсумками року навпаки прогнозують посилення позицій євро.
Експертний прогноз: до літа – 51,4–53,8 грн/€, у середині осені – 54–55 грн/€.
Найближчим часом офіційний курс євро, на думку Шевчишина, найімовірніше, стабілізується приблизно на рівні 50,5 грн. Водночас очікуваний курс готівкового ринку – 51,00−51,25 грн.
Прогноз від Козирєва: готівковий євро в банках – 50,10–51,50 грн, в обмінниках фінкомпаній – 50,20–51,45 грн.
Владислав Обух, Київ
